За період свого життя бджоляні матки відкладають величезну кількість яєць і тому порівняно швидко спрацьовуються.

Встановлено, що вже після двох років життя матки помітно зменшують червління, через що рекомендується тримати на пасіках маток не більше двох років і заміняти їх молодими матками, виведеними від найкращих за своєю продуктивністю бджолосімей.

Практика сучасних великих пасічних господарств показує, що заміняти маток найкраще в кінці головного взятку. Заміна маток в цей період має ряд переваг, а саме: перерва в червлінні припадає на час, коли взяток вже закінчується і бджоли, вільні від розплоду, сті... Читати далі »

Успіх підсаджування молодих неплідних маток у відводки та нуклеуси залежить від ряду умов, які треба знати пасічникові.

Насамперед нуклеуси та відводки не повинні мати відкритого розплоду, на якому бджоли могли б закладати свищові маточники. Чим більше у відводкові або нуклеусі молодих нелітних бджіл, тим успішніше приймаються неплідні матки, і навпаки.

Неплідні матки приймаються бджолами в теплу погоду при наявності природного взятку, або підгодівлі сімей рідким медом, або цукровим оиропом, коли взятку немає. Підсаджувати маток найкраще ввечері після припинення бджоляного льоту. Підсаджуючи маток, також необхідно по можливості обережно поводитися із бджолами, менше їх турбувати ... Читати далі »

Щоб намітити строки закладання й виведення маток, слід насамперед визначити, скільки маток потрібно для пасіки і коли саме. Розв'язуючи це питання, слід ураховувати можливий відхід, який звичайно буває при вихованні личинок, при заплідненні та підсаджуванні маток. В окремих випадках відхід маток доходить до 30 процентів і більше.

Усі роботи, зв'язані з виведенням маток та їх використанням, обов'язково проводяться у точно визначені строки. Для цього пасічникові необхідно заздалегідь скласти календарний план, користуючись, наприклад, таким примірним розрахунком строків виконання окремих робіт.

Для одержання плідних маток, потрібних для організації нових бджоляних сімей, а також заміни в основних сім'ях старих маток, на пасіці утворюються спеціальні невеликі сімейки — нуклеуси. У кожний нуклеус після заселення його бджолами дається молода неплідна матка або зрілий маточник. Після запліднення матки відбираються для використання, а в нуклеуси знов даються молоді неплідні матки. Таким способом на протязі літнього сезону з одного нуклеусу легко одержати 3—4 плідних матки.

Найдоцільніше організовувати нуклеуси в звичайних вуликах. Для цього корпус вулика глухими перегородками поділяють на 2—4 відділи, при чому в кожному відділі роблять окремий льо... Читати далі »

На другий день після давання личинок сім'ю-виховательку треба оглянути і встановити, на скількох личинках бджоли почали відбудовувати маточники. Коли личинок прийнято дуже мало, то кількість їх збільшують або заміняють неприйнятих личинок іншими. Одночасно дають сім'ї дві рамки печатного розплоду (старанно переглянувши, щоб у ньому не було комірок з відкритим розплодом). Додавання рамок з печатним розплодом забезпечує вищу температуру навколо маточних личинок і тим самим утворює кращі умови для їх розвитку.

На шостий день після роздавання личинок усі маточники мають бути запечатані.

За день до запечатування маточників... Читати далі »

Відводки з неплідними матками утворюються тоді, коли в сім'ї-виховательці, в якій закладено виведення маток, почнуть дозрівати маточники. Організовувати відразу великі відводки на маточники або з неплідними матками немає рації, бо багато бджіл у таких підводках буде бездіяльних, не маючи в них личинок для вигодовування. Ось чому доцільно спочатку, до запліднення маток, організувати невеликі сімейки — нуклеуси з розплодом, молодими бджолами і кормом. Для цього від сім'ї беруть одну рамку із зрілим розплодом та бджолами, що його покривають, і переносять в новий вулик. Сюди ж струшують ще бджіл з 1—2 рамок і добавляють рамку з медом та пергою. Льоток у відво... Читати далі »

Ранні весняні відводки організовуються таким способом. Спочатку на пасіці підготовляють запасні чисті вулики, повний комплект утеплення, чисті запасні стільники для червління маток і рамки з медом та пергою. Далі намічають сильні сім'ї, від яких можна взяти бджіл і розплід для відводків. Потім підготовлені вулики встановлюють на підставках або кілочках на вибрані для них місця на пасіці і з намічених сімей беруть по 1—2 рамки з печатним розплодом та бджолами і в переносній скриньці підносять до встановленого вулика.

Відбирати рамки з розплодом і бджолами для відводків слід серед дня у добру по... Читати далі »

Найкраще буде, коли пасічник заздалегідь складе календарний план організації відводків. Припустимо, що пасіка з весни має 60 бджолосімей та 10 запасних зимувалих плідних маток. Перший огляд сімей показав, що для відводків можна використати частину розплоду і бджіл від 12—15 найбільш сильних бджолосімей. Спочатку намічають організувати три відводки від найбільш сильних бджолосімей, використовуючи для цього три запасні матки. Припустімо далі, що під час головної весняної ревізії виявилось, що для поповнення зимової втрати маток обов'язково треба використати ще чотири запасних матки.

Тоді залишається три запасні матки, і в найближчі дні, як тільки достатньо розвинуться наступні 12 бджолосімей, утворюються ще 3 відводки, при чому вони можуть бути організовані не одночасно, а поступово, в міру розвитку цих 12 бджолосімей. Наступна група відводків може бути утворен... Читати далі »

Якщо протягом весняного періоду пасіка не досягла приросту, передбаченого планом, то число бджолосімей можна збільшити, утворивши для цього пізні літні відводки, які організовуються звичайно в кінці головного взятку. Такі відводки в умовах України можна створювати наприкінці липня і не пізніше першої половини серпня з трьох-чотирьох, а краще п'яти, рамок печатного розплоду та молодих нелітних бджіл, що обсідають ці рамки.

Кожному від-водку дається молода матка або зрілий маточник. Відводки можна розміщати по два в одному вулику за глухою перегородкою або, якщо на пасіці вулики-лежаки,— поряд основ... Читати далі »

Під час проведення головної весняної ревізії виникає потреба у повторному визначенні сили бджоляних сімей, оскільки вони після виставлення слабшають, втративши частину старих бджіл.

Сила кожної бджоляної сім'ї, як і при першому огляді, визначається за кількістю вуличок у гнізді, що їх займають бджоли. Відомо також, що в добре звуженому гнізді вулика Дадана — Блата кожна вуличка містить до 400 грамів бджіл. Одночасно з визначенням сили бджоляної сім'ї ураховується кількість розплоду. Прийнято вважати сім'ю сильною, якщо вона на момент головної вес... Читати далі »